ПЦУ й УГКЦ переходять на новий календар, які зміни чекають українців? Коли будуть святкувати традиційні релігійні свята? Докладніше в нашому матеріалі.
Новий календар в УПЦ і УГКЦ
24 травня 2023 року на Архієрейському Соборі ПЦУ в Києво-Печерській лаврі церковнослужителі проголосували за зміну церковного календаря, який вступає в силу з 1 вересня 2023 року. Таке рішення трохи раніше (у лютому 2023 р.) було прийняте й УГКЦ.
Питання реформування церковного календаря активно обговорювалося ще з 2019 року і після початку російського вторгнення набуло політичних рис. З початком російської агресії проти України в «Дії» було запущене опитування про календарне реформування, яке підтримало 58 % респондентів.
Ситуація з УГКЦ була дещо простішою, бо Голова УГКЦ Святослав ще в лютому 2023 року, проголосив про початок календарного реформування. Велика кількість церковних парафій з тисячами вірян Галичини першими прийняли календарне реформування. Хоча УГКЦ і підпорядковується Папі Римському, але має уставлені православні традиції та послуговувалася старим календарем, який вважали символом української ідентичності. Календарні свята в Німеччині можна подивитися за посиланням.
Пропонуємо вам долучитися до наших Telegram-каналів за посиланням
Українці в Польщі новини – https://t.me/U_IN_PL
Українці в Німеччині новини – https://t.me/U_IN_DE
Що являє собою новий календар православних свят?
Україна, як і ще небагаточисельна група країн, у тому числі Росія, на сьогодні використовує Юліанський календар у церковному житті. Він вважається «старим», адже після нього у 1582 р. Було розроблено новий календар, запроваджений Папою Римським Григорієм XIII. Григоріанський календар має поправки для більш точної передачі тривалості року. Саме він є основою римо-католицького віросповідання, а також використовується деякими католицькими церквами східного обряду та протестантськими вірянами.
Новоюліанський календар — це оновлений церковний календар, основні свята, якого синхронізовані з Григоріанським календарем, але Пасхалія лишається за Юліанським календарем. Раніше ми писали про офіційні вихідні дні у 2023 в Німеччині.
Чи всі парафії в Україні змінюють православний календар від сьогодні?
Перехід на новий церковний календар має бути поступовим – так вважають представники церкви в Україні. Отже, за старим стилем лишається приблизно 20 % парафій Вінниці, 10 % на Рівненщині, а на сході України тільки одиниці не бажають впроваджувати зміни. Буковина — там дещо інша ситуації, бо тут паралельно будуть використовувати два церковних календарі.
Також виняткова ситуація і в Мукачівській греко-католицькій єпархії (МГКЦЄ), яка не є частиною УГКЦ, а напряму підпорядковується Ватиканові. З початком обговорення процесу реформації календаря, закарпатські єпархії оголосили про своє рішення і з 1 вересня 2023 року повністю переходять на Григоріанський календар. Тим самим, віряни МГКЦЄ святкуватимуть і Різдво, і Великдень разом з римо-католиками.
Як святкувати звичні свята за новим церковним календарем в Україні?
Багато церковних свят змінять свої дати. Нові дати звичних свят будуть такими:
- Різдво з 7 січна переноситься на 25 грудня;
- Щедрий вечір (Маланки) з 13 січня − на 31 грудня;
- Василя з 14 січня − на 1 січня;
- Водохреща з 19 січня − на 6 січня;
- Благовіщення з 7 квітня − на 25 березня;
- Різдво Івана Хрестителя (Купала) з 7 липня − на 24 червня;
- Петра й Павла з 12 липня − на 29 червня;
- Маковія з 14 серпня − на 1 серпня;
- Переображення (Спаса) з 19 серпня − на 6 серпня;
- Перша Пречиста (Успіння) з 28 серпня − на 15 серпня;
- Друга Пречиста (Різдво Пресвятої Богородиці) 21 вересня − на 8 вересня;
- Здвиження (Воздвиження) з 27 вересня − на 14 вересня;
- Покрова з 14 жовтня − на 1 жовтня;
- Третя Пречиста (Введення) з 4 грудня − на 21 листопада.
Також зміни відбудуться і з улюбленим дитячим святом – Днем Святого Миколая, яке тепер будуть відмічати 6 грудня. Відкритим лишається питання, щодо 14 жовтня та 7 січня, які на сьогодні є офіційними державними святами з вихідним днем. Долю цих вихідних має вирішити уряд. Православна Українська Церква вже підготувала відповідне звернення до влади про узгодження церковних та державних свят.
Тільки Пасхалію з усіма прив’язаними святами лишать нерухому (Великдень, Трійця). Свято Великодня не можна вирішити простою заміною Юліанського на Григоріанський календар, бо йде прив’язка до весняного повного місяця. Процес відзначення Пасхалії бере початок з Нікейського собору 325 року, згідно чого було затверджено відмічати Пасху в першу неділю повного місяця після весняного рівнодення (дат за Юліанським та Григоріанським відрізняються на 13 днів). 2025 рік має стати компромісом у питанні дати святкування Великодня, бо всі християни відмічатимуть це свято в один день. Вознесіння, або сороковий день після Великодня, не змінить своєї дати, аналогічна ситуації і з Трійцею (П’ятидесятниця) — 50-й день після Великодня.