Чи привезуть 20 000 диких слонів

у Німеччину з Африки?

Президент Ботсвани пригрозив відправити до ФРН десятки тисяч диких слонів, якщо німецькі “зелені” посилять імпорт у Німеччину мисливських трофеїв з Африки. Німці почали думати, що робити з такою кількістю тварин, бо дійсно привезти 20 000 диких слонів у Німеччину з Африки може стати проблемою.

Дискусія про посилення правил на ввезення мисливських трофеїв – таких як препаровані голови тварин або бивні слонів – активно ведеться на рівні ЄС. Міністр з питань довкілля ФРН від партії “Союз-90″/”зелені” Штеффі Лемке (Steffi Lemke) також запропонувала обмежити імпорт до Німеччини. Своєю чергою президент південноафриканської Республіки Ботсвана Мокгвітсі Масісі висловив обурення цією ініціативою і пригрозив переселити до Німеччини на знак протесту 20 тисяч диких слонів.

У своїй емоційній заяві, опублікованій 2 квітня в німецькій газеті Bild, він зазначив, що високо цінує турботу німців про захист тварин, однак уважає, що посилення імпорту в Німеччину та інші країни ЄС мисливських трофеїв може завдати шкоди його країні, сприятиме зростанню бідності та масовому браконьєрству в Ботсвані.

Він побоюється, що без трофейного полювання тварини більше не становитимуть жодної цінності для місцевих спільнот і можуть бути просто знищені. Крім того, за даними міністра довкілля Ботсвани, який раніше спеціально відвідав Берлін для переговорів із цього питання, полювання є важливим джерелом доходу для більш ніж двох мільйонів жителів його країни.

Президент Масісі заявив також, що завдяки успішним заходам зі збереження зникаючих видів тварин у Ботсвані зараз налічується понад 130 тисяч слонів – більше, ніж у будь-якій іншій африканській країні. І це проблема для Ботсвани – їх уже занадто багато, а зростання популяції триває. “Перенаселення” призвело до того, що дикі слони нападають на людей і затоптують їх на смерть, руйнують села і знищують врожаї. Тому, на думку влади, “контрольоване полювання” в цій південноафриканській країні є одним із ключових інструментів регулювання чисельності популяції.

Не привезуть, чи привезуть 20 000 диких слонів у Німеччину з Африки? Дискусія продовжується.

“Дуже легко сидіти в Берліні й розмірковувати про наші справи в Ботсвані. Ми платимо високу ціну за збереження цих тварин для всього світу, – поскаржився Мокгвітсі Масісі. – Ми готові подарувати Німеччині 20 тисяч диких слонів. Це не жарт. І ми не приймемо відмови”. Однак він ставить умову: “Ми хочемо, щоб наші слони вільно пересувалися. Якщо вони вам так подобаються, то, будь ласка, прийміть від нас цей подарунок. І живіть із цими тваринами так, як ви нам радите”. Перевезення слонів з Африки у Німеччину, на думку Масісі, також має взяти на себе. Насамкінець лідер Ботсвани сказав, що хотів би “з’ясувати, як до цього ставиться пані міністр Лемке”.

Позицію президента Ботсвани німецькі політики почули і взяли до уваги. Так, депутат бундестагу від ВДП, що входить до уряду, Крістоф Хофман (Christoph Hoffmann) вважає, що “своєю пропозицією заборонити ввезення трофеїв, здобутих унаслідок контрольованого державою полювання, федеральний міністр з питань довкілля Лемке спричинила не лише дипломатичні суперечності. Це також свідчить про нестачу знань про заходи щодо збереження видів, які успішно практикуються в таких країнах, як Ботсвана, спільно з місцевим населенням”.

Про дипломатичну проблему говорить і експерт з питань охорони природи, депутат бундестагу від ХСС Аня Вайсгербер (Anja Weisgerber). Вона заявила журналістам газети Bild, що “приймати подарунки від інших країн – це дипломатичний звичай. У випадку з 20 тисячами слонів це буде пов’язано з величезними труднощами”. Тому вона пропонує міністру охорони довкілля негайно прийняти пропозицію Ботсвани про переговори, щоб запобігти відправленню слонів до ФРН.

Також “подарунок”, від якого не можна буде відмовитися, обговорювався 3 квітня на традиційній урядовій пресконференції в Берліні. Журналістів хвилювало, куди подіти 20 тисяч слонів, якщо їх справді привезуть до Німеччини. На що заступниця офіційного представника уряду ФРН Крістіане Хоффман (Christiane Hoffmann) відповіла жартом: “Ви ж знаєте, що ми плануємо розширювати відомство федерального канцлера”. Але якщо серйозно, то Хоффман пояснила, що “йдеться про дозволи на ввезення мисливських трофеїв суворо охоронюваних і зникаючих видів тварин.

Зараз ведуться переговори всередині ЄС

Йдеться не про полювання, а про заборону на ввезення мисливських трофеїв”. Також було заявлено, що Ботсвана поки що не зверталася до уряду Німеччини з офіційним актом дарування.

Своєю чергою директор зоопарку у Вупперталі та координатор програми з розведення африканських слонів Арне Лоренц (Arne Lawrenz) поділяє занепокоєння президента Ботсвани. За його словами, у цій африканській країні популяція слонів на 70 000 перевищує кількість, допустиму для екологічної системи. “Контролювати популяцію можна тільки за допомогою полювання. Це звучить погано, але ми, люди, все зіпсували, тому що зробили середовище проживання занадто маленьким і тому що ми добре їх охороняємо”, – заявив він в інтерв’ю радіостанції WDR.

Тему переселення африканських слонів до Німеччини активно підхопили й користувачі соцмереж. Зокрема, Tom.1903 у коментарях під статтею про слонів у газеті Die Welt пропонує: “Поміняємо слонів на “зелених” політиків – так ми принаймні їх позбудемося. Чудове вирішення проблеми для обох сторін”. А Virtuellв, навпаки, підтримує обмеження на імпорт: “Я абсолютно не фанат “зелених”, але цього разу вони мають рацію! Жодна тварина не повинна вмирати заради слонової кістки.

Таке ввезення має бути заборонено”. Monka1963 в інстаграмі новинної програми Tagesschau пише, що “жоден слон не повинен жити тут, у Німеччині. Це не відповідає їхньому виду, вони повинні залишатися там, де їхній дім. Хоча б тільки через погоду”.

Німеччина є найбільшим імпортером мисливських трофеїв видів тварин, що охороняються міжнародною спільнотою. За посилення правил на їхнє ввезення до Німеччини аж до повної заборони виступають німецькі зоозахисники. Ще в серпні минулого року під відповідною петицією підписалися понад 75 тисяч осіб. Однак законодавчої ініціативи з боку федерального уряду досі немає.

Перевезти 20 тисяч слонів цілком реально

Є багато прикладів транспортування великогабаритних тварин. Ботсвана передала свого часу 8 тисяч слонів сусідній Анголі. Уряд Намібії 2013 року переправив повітрям близько 150 диких тварин на Кубу, а нещодавно 22 диких слона – в ОАЕ. Однак 20 тисяч слонів ще ніхто не перевозив.

Журналісти Bild розглянули кілька варіантів. Один із них – вантажівкою та літаком. Спочатку тварин треба буде приспати за допомогою транквілізатора, завантажити на низькорамну вантажівку і відвезти в аеропорт, їхати до якого близько 8 годин. Потім їх доведеться завантажити у великий вантажний літак Боїнг-747 або Іл-76. Час польоту до аеропорту Франкфурт-на-Майні в Німеччині – близько десяти годин. Далі – знову вантажівками. За оцінками фахівців, вилов, підготовка і транспортування 20000 слонів займе близько 6 тижнів.

Щоб вижити, такій кількості тварин знадобиться територія щонайменше розміром із федеральну землю Бранденбург, а також безліч сільськогосподарських угідь, що вирощують пшеницю, фрукти та інші придатні для слонів рослини. Вартість транспортування розрахувати поки неможливо.

Зберегти слонів від вимирання за будь-яку ціну?

Ботсвана є однією з найбагатших і найстабільніших держав в Африці. Тут, за даними Всесвітнього фонду дикої природи WWF, нині мешкає більше слонів, ніж у будь-якій іншій країні на цьому континенті. Вони можуть вільно пересуватися на півночі країни територією площею близько 80 тисяч квадратних кілометрів. За день слон з’їдає близько 300 кілограмів трави, листя, кори та плодів дерев і випиває до 90 літрів води.

За оцінками багатьох дослідників, ці травоїдні гіганти чинять помітний вплив на навколишнє середовище. Вважається, що завдяки тому, що вони в результаті своєї життєдіяльності проріджують густі насадження і розносять насіння на багато кілометрів, африканський ліс зберігає свою здатність вловлювати атмосферний вуглець.

Водночас діяльність людини призвела до значного скорочення середовища проживання і чисельності популяції слонів. Якщо на початку ХХ століття в Африці мешкало близько 20 мільйонів особин, то до 1980 року їх залишилося не більше 1,2 мільйона. Багато в чому на це вплинули і браконьєри.

Незважаючи на те, що продаж слонової кістки заборонено міжнародною конвенцією CITES з 1989 року, а види, що потрапили під загрозу зникнення, внесено до міжнародної Червоної книги, на слонів досі триває нелегальне полювання через їхні бивні, які використовують для прикрас і виробів. Виходячи з цього, запропоноване Штеффі Лемке посилення імпорту в Німеччину мисливських трофеїв могло б стати черговим заходом із захисту тварин, що перебувають під загрозою вимирання.

По матеріалам: dw.com

Наша рекомендація: Режим тиші в Німеччині – чи варто порушувати?