Як Україні та Польщі подолати кризу в агроекспорті?
Напередодні двадцятої річниці приєднання Польщі до ЄС у громадських дискусіях знову з’явилися питання про складну ситуацію в аграрній сфері між Польщею та Україною. Деякі польські експерти та політики навіть стверджують, що національний аграрний сектор переживає зараз складнішу ситуацію, ніж перед приєднанням до Євросоюзу.
Перші ознаки напруженості у польсько-українських відносинах у сфері аграрної торгівлі стали помітними вже восени 2022 року.
Тоді кілька об’єктивних і суб’єктивних факторів почали негативно впливати як на ринок зерна в Польщі, так і на настрої місцевих агровиробників. Особливо це стосувалося малих фермерів.
Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агропромисловому секторі (АПК) між ЄС та Україною, а також між Польщею та Україною, спричинило реальний зріст агропродовольчого експорту з України у 2022 році.
До цього слід додати виборчі цикли, заяви політиків та державних посадовців, а також відсутність швидких і ефективних рішень щодо розвитку логістики та інфраструктури.
Всі ці фактори призвели до наростаючого напруження і вибуху емоцій уже на початку 2023 року. Тоді і розпочалися перші протести на західному кордоні України.
Під час круглого столу, організованого офісом польського депутата Європарламенту саме представники польської сторони та бізнес-асоціацій визнали, що український АПК став об’єктом політичних дебатів в Польщі протягом останнього року.
Нереформованість польського аграрного сектора залишила значну частину мікровиробників неінтегрованими у національні та міжнародні ринки. Не вирішила проблему прихованого безробіття на селі та створила серйозну залежність виживання великої кількості таких “фермерів” від прямих субсидій з бюджету ЄС та Польщі.
Як Україні та Польщі подолати кризу в агроекспорті? Щодо двосторонніх відносин між Польщею та Україною у сфері сільського господарства, варто відзначити кілька ключових моментів:
- налагодження нормальних добросусідських відносин у галузі сільського господарства з Україною.
- Активізація та систематизація двосторонньої роботи на урядовому рівні. Зосередження уваги на сільському господарстві, а також створення постійно діючої комунікаційної платформи між бізнес-спільнотами обох країн.
- Проведення освітньої та інформаційної роботи для розвінчання негативних міфів. Формування стійкої репутації українських агровиробників та експортерів – це постійне завдання на всіх рівнях для боротьби з дезінформацією.
- Спільні інвестиції у розвиток інфраструктури, логістики та переробки є областями для подальшого співробітництва.
- Варто почати діалог щодо формату вступу України до ЄС у сфері агропродовольчого сектора та ініціювати спільні ініціативи щодо реформи Спільної аграрної політики ЄС та розвитку агропродовольчого сектора в ЄС.
- Спільна аграрна політика ЄС створює можливості для співпраці у виробництві протеїнів, біотехнологій, карбонового сільського господарства та використання відновлюваних джерел енергії.
Спільне завдання для обох країн- переконати внутрішніх та зовнішніх союзників у важливості реалістичного підходу до аграрних питань.
Через протести фермери забули оновити трактори https://uineu.org/2024/05/01/cherez-protesty-fermery-zabuly-onovyty-traktory/
Чому українські біженці тікають з Польщі https://uineu.org/2024/05/01/chomu-ukrayinski-bizhenczi-tikayut-z-polshhi/