У Польщі щорічно відзначають День свободи та громадянських прав 4 червня. Ця дата має велике символічне значення. Саме у цей день, у 1989 році, відбулися перші після Другої світової війни частково вільні вибори до Сейму та Сенату. Ці червневі вибори стали точкою перелому для зриву комуністичного режиму в Польщі та початку будівництва демократичної держави.
4 червня – День свободи та громадянських прав у Польщі – це символічна дата, яка пов’язана з початком системних трансформацій у Польщі, її економічним та політичним устроєм, а також змінами в мисленні самих поляків.
Після Другої світової війни та встановлення комуністичного режиму в Польщі і аж до кінця 1980-х років вибори в країні проводилися регулярно. Але вони були лише формальністю і не мали жодного відношення до реальної волі народу. Польська об’єднана робітнича партія (ПОРП) та інші контрольовані нею організації монополізували державну владу. Вони не дозволяли опозиції брати участь у цьому процесі. Це тривало до 1989 року, коли у Варшаві відбулися історичні переговори між Польською Народною Республікою та опозиційною профспілкою “Солідарність”, відомі як “Круглий стіл”.
Основні причини, які спонукали владу до участі у “Круглому столі”, включали масові страйки у різних областях Польщі, наростаючу економічну кризу, вплив Церкви. А також підтримку “Солідарності” із західних країн та політику “перебудови” Горбачова в СРСР, від якого ПНР була залежна.
Сам “Круглий стіл” відбувся у Варшаві протягом періоду з 6 лютого по 5 квітня 1989 року.
“Цей стіл наповнений національними сподіваннями, але також і певною недовірою. Будуть люди, які не підтримають того, що ми укладемо. Ми не можемо про це не знати і не поважати”, – сказав глава “Солідарності” та майбутній Президент Польщі Лех Валенса під час початку переговорів за круглим столом.
Основною угодою стало рішення про проведення парламентських виборів, на які допускалися також кандидати від опозиції. Вибори до Сейму та Сенату були заплановані на 4 червня (перший тур) та 18 червня (другий тур) 1989 року.
Виборча кампанія перетворилася на справжню “битву” між владою та опозицією. “Практично ми ведемо боротьбу за владу. Якщо говорити від імені партії, то ми все ще знаходимося в обороні. Сьогодні немає сумніву, що ми не готові до цієї боротьби. За цим було багато причин. 45 років бездуховності влади без опозиції зробили ПОРП пасивною. Ще одна причина – втрата віри у власний майбутній і в сам соціалізм. Дисципліна в партії також послабилася”, – записував у своєму щоденнику 18 травня тогочасний прем’єр-міністр Мєчислав Раковський.
Профспілка “Солідарність”, яка нарешті отримала легальний статус, мала обмежений час на проведення передвиборчої кампанії. Громадянському Комітету доручено було складне завдання – переконати поляків, що червневі вибори відрізняються від попередніх і народ має реальну можливість змінити устрій своєї країни. Для цього Громадянський Комітет швидко виготовив та розповсюдив серед населення агітаційні плакати з фотографіями місцевих кандидатів поряд з Лехом Валенсою. Широко відомий образ популярного тоді Леха Валенси зміцнив довіру до окремих кандидатів у очах виборців, більшість з яких раніше були маловідомі. Крім того, це створило міф про об’єднану та готову до дії “команду Валенси”, яка відділилася від табору влади, який вже розпадався.
Поляки блокують національну дорогу https://uineu.org/2024/06/05/polyaky-blokuyut-naczionalnu-dorogu/
Скандал у Польщі з брендом Red is Bad https://uineu.org/2024/06/05/skandal-u-polshhi-z-brendom-red-is-bad/
У Кракові знову підняли прапор України https://uineu.org/2024/06/06/u-krakovi-znovu-pidnyaly-prapor-ukrayiny/