Чи зменшить Німеччина допомогу українським біженцям?
Чи знизять у Німеччині допомогу українським біженцям?
Одна з правлячих у Німеччині партій, ліберальна ВДП, разом із консервативною опозицією закликає урізати допомогу українським біженцям. Це ускладнить їм доступ до ринку праці, впевнені критики ініціативи, повідомляє DW.

Правоцентристські партії Німеччини посилюють свою позицію з приводу підтримки українських біженців. За оцінкою спостерігачів, це може призвести до чергового розколу в уряді канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz). Один із провідних членів ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) – найменшої за представництвом у трипартійному кабінеті канцлера має свою думку. Він наполягає на тому, що українські біженці, які рятуються у ФРН від війни не мають отримувати допомогу. Більше мігранти не повинні отримувати базової цивільної допомоги (Bürgergeld, дослівно – “гроші для громадян”).
Чи будуть біженці отримувати Bürgergeld?
Є думка, що: “Новоприбулі біженці з України більше не повинні отримувати Bürgergeld, а повинні підпадати під дію закону про допомогу прохачам притулку”. Таку заяву зробив генеральний секретар ВДП Біжан Джір-Сарай (Bijan Djir-Sarai) в інтерв’ю таблоїду Bild у понеділок, 17 червня. Це, на його думку, змусить більшу кількість українців шукати роботу.
“У нас всюди брак робочої сили – наприклад, у ресторанному та будівельному бізнесі або у сфері догляду за хворими, – додав Джир-Сарай. – Нам не варто більше використовувати гроші платників податків для фінансування безробіття. Замість цього нам потрібно забезпечити людей роботою”. Два інших члени урядової коаліції – Соціал-демократична партія (СДПН) Шольца і партія “зелених”, відкинули цю ідею.
“Голий популізм”
Тим часом пропозиція генсека ВДП отримала негайну підтримку з боку опозиційних консерваторів із Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Вони були партнерами лібералів по правлячій коаліції в кількох попередніх урядах Німеччини. За даними влади ФРН за березень 2024 року, у країні мешкає близько 1,3 млн українських громадян. Більшість із яких – жінки та діти. Згідно з інформацією МВС Німеччини, близько 260 000 із них – чоловіки віком від 18 до 60 років.
“Не має сенсу говорити про підтримку України якнайкраще і водночас платити за українців, які залишили свою країну”, – повідомив в інтерв’ю газетній мережі RND Міхаель Штюбген (Michael Stübgen), міністр внутрішніх справ федеральної землі Бранденбург, що представляє ХДС. У свою чергу, відомий економіст Марсель Фратцшер (Marcel Fratzscher) назвав вимогу ВДП “голим популізмом”. “Нікому не стане краще, ні в кого не стане ні на один євро більше, якщо Німеччина гірше ставитиметься до біженців і скоротить їм допомогу”, – зазначив 18 червня в інтерв’ю RND Фратцшер, який очолює Німецький інститут економічних досліджень (DIW).
Про ініціативу ВДП
Представники уряду швидко роз’яснили, що ініціатива ВДП не відображає позицію канцлера Олафа Шольца, і заявили на черговій прес-конференції, що скасування виплати цивільної допомоги українським біженцям не планується. Як було сказано журналістам, міністри внутрішніх справ країн-членів Євросоюзу тільки минулого тижня домовилися про продовження до 2026 року статусу особливого захисту для українських біженців. Цей статус позбавляє їх необхідності після прибуття на територію ЄС проходити тривалу процедуру отримання притулку, вони можуть вільно обирати місце проживання і одразу ж отримують право на соціальну допомогу, освіту, а також дозвіл на роботу.
При цьому біженці з України мають право на соцдопомогу тільки в тому разі, якщо їхніх доходів і майна (якщо таке є в наявності) недостатньо для покриття вартості життя.
Доступ до німецького ринку праці
37-річний українець Олександр (ім’я змінено), який близько року мешкав у Берліні на цивільну допомогу, зізнався в інтерв’ю DW, що розуміє настрої, які сприяють закликам ВДП і ХДС. Однак, за словами співрозмовника, Bürgergeld допомогло йому встати на ноги в дуже важкий період життя. “Коли я прибув сюди, я був абсолютно загублений, загублений психологічно, – ділиться Олександр. – Потім ми звернулися в центр зайнятості, отримали виплати і підтримку. У моєму випадку все пройшло досить гладко”.
Отримання цивільної допомоги – наразі вона становить 563 євро на місяць на особу – також означало, що Олександр, музичний продюсер і саунд-дизайнер, що володів успішним бізнесом в Україні, мав доступ до консультацій із працевлаштування та допомоги в пошуку курсів німецької мови, що зрештою дало йому змогу протягом року позбутися держпідтримки. За законом про допомогу для осіб, які шукають притулку, він отримував би щомісяця лише 354 євро і не мав би жодної допомоги від центру зайнятості.
Про історію Олександра з України
Історія Олександра не унікальна – такий один із висновків дослідження Ксенії Гацкової, співробітника Інституту досліджень зайнятості (IAB), яка координувала довгострокове вивчення українських біженців у Німеччині. “Звісно, цивільна допомога важлива – вона дає змогу людям справлятися з повсякденним життям, – пояснила Гацкова в бесіді з DW. – Але інтеграція означає набагато більше – біженці потребують широких інтеграційних заходів, наприклад, мовних курсів і консультацій у центрах зайнятості”.
За даними Федерального агентства з праці (Bundesagentur für Arbeit, BA), у березні 2024 року близько 720 000 українців отримували цивільну допомогу для тих, хто шукає роботу. З них 501 000 були визнані працездатними, а 217 000 – ні, в основному це діти.
Скільки біженців з України були працевлаштовані?
Близько 185 000 біженців з України були працевлаштовані і платили внески до фонду соцстрахування. Проведене в жовтні 2023 року фондом Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) дослідження засвідчило, що інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці відстає від такої в інших країнах ЄС. У Німеччині знайшли роботу лише 18% українських біженців, а у Польщі, Чехії та Данії цей показник становить дві третини і вище.
У зв’язку з цим Ксенія Гацкова підкреслює, що за останні два роки частка українців, які знайшли роботу у ФРН, зросла. Німці дуже зацікавлені в інтеграції на ринку праці – понад 90% біженців з України хочуть працювати в Німеччині. На що люди можуть жити в період, коли вони ще не вивчили німецьку мову, не підтвердили свою кваліфікацію і не знайшли роботу?
Не кожен українець хоче воювати
Старіння населення Німеччини призводить до того, що країна дедалі більше залежить від іноземної робочої сили в низці галузей. Але багатьох критиків уряду в даному випадку турбує те, що сотні тисяч українських біженців, як і Олександр, – це чоловіки призовного віку. Незручна правда тут полягає в тому, що багато українських чоловіків не хочуть воювати.
“Те, як люди сприймають тут війну, і те, як її сприймає людина з країни, де йде війна, – абсолютно різні речі, – каже Олександр. – Я думаю, що якщо країна обіцяє допомогу, а люди її потребують, то ця країна все ще має допомагати людям. У моєму випадку я відчуваю себе в боргу перед Німеччиною. Ще я дуже вдячний їй за цю допомогу і збираюся повернути борг, виплачуючи податки”.
Яка думка українців у Німеччині?
“Я думаю, що підтримувати людей, коли вони приїжджають до країни на рік чи два, дуже добре. Крім того, це інвестиції в майбутню робочу силу, – додає Олександр. – Це допоможе вашій країні розвиватися. Інше питання – як довго вам слід підтримувати цих людей? Як на мене, так це має бути один-два, максимум три роки”.
Дослідники на кшталт Катерини Гацкової вважають, що загалом наявна в Німеччині система потребує реформування. Це треба, щоб допомогти більшій кількості біженців знайти роботу – незалежно від того, українці вони чи ні. “Ми закликаємо до усунення інституційних бар’єрів на шляху інтеграції на ринку праці. Тривалі процедури отримання притулку, заборони на роботу та обмеження мобільності негативно впливають на цей процес”, – підбила підсумок Гацкова.
Рекомендуємо також переглянути слідуючі новини:
- Головним торговельним партнером Німеччини стали США
- Німеччина планує висилати біженців в треті країни
- У Німеччині підозрюють у шпигунстві українця