Чи вдалося ФРН створити казку під час Євро-2024?
Євро-2024. Чи вдалося ФРН знову створити «літню казку»? У 2006 році чемпіонатом світу з футболу була захоплена вся Німеччина. Але й нинішній чемпіонат Європи підняв настрій – у країні, яка через кризи вже не така безтурботна і втратила трохи легкості, повідомляє dw.com
Колись давним-давно одна країна протягом чотирьох тижнів показувала себе з найкращого боку. Вона, більш ніж буквально розуміла девіз «Світ у гостях у друзів». В червні-липні 2006 року вона була відкритою, симпатичною, відчайдушною – і чимало іноземних уболівальників здивовано ставили собі питання: «Це що, все ще німці?». Цілий місяць сонце світило як на замовлення, Німеччина практично потопала в морі чорно-червоно-золотих прапорів, панували безмежний, заразливий піднесений настрій і ейфорія.
То як виглядала літня казка?
Приблизно так виглядала «літня казка» чемпіонату світу з футболу, що увійшла в історію Німеччини. Трохи ідеалізована, оскільки, як виявилося згодом, її купив Німецький футбольний союз. І тим не менше 18 років по тому вона знову і знову згадується у зв’язку з чемпіонатом Європи, а найпопулярнішим питанням напередодні його проведення стало таке: «Чи може нинішній ЧЄ стати другою літньою казкою?»
«Це так по-німецьки – завжди орієнтуватися на минуле, та й населення Німеччини теж не надто налаштоване на зміни, – вважає драматург і письменниця, авторка книги про футбол Дагрун Хінце (Dagrun Hintze). Але зараз нам найменше потрібне нове захоплене захоплення і самозамилування. У 2006 році воно було прекрасним, але зараз ми просто в іншій ситуації, що теж добре, і потрібно дивитися на речі реалістично. У 2024 році – мова більше про те, як тут знову зібрати людей».
ЧЄ – антидепресант у поляризованій країні
У 2006 році ще не було ні пандемії коронавірусу, ні міграційної кризи, ні війни Росії проти України, ні політичного крену суспільства вправо, ні правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АДГ). Але вона за результатами виборів до Європарламенту стала найсильнішою політичною силою в усіх східних землях Німеччини. Чемпіонат Європи проходив у країні, де соціальна згуртованість руйнується, дедалі більше поляризується населення, а невеликі його групи непримиренно ворогують.
Тож футбол був дуже доречним, у всякому разі спортивний історик професор Юрген Міттаг (Jürgen Mittag) з вищої школи фізкультури і спорту в Кельні висловився в інтерв’ю DW про щонайменше «маленьку літню казку»: «Настрій у Німеччині, безумовно, більш позитивний, ніж до чемпіонату Європи. Для багатьох громадян, а також для гостей з-за кордону чемпіонат Європи був великим святом, яким насолоджувалися разом. Побоювання, пов’язані, наприклад, з питаннями безпеки, не виправдалися. Можливо, німецький народ став трохи більш згуртованим».
Тренер Нагельсман у ролі державного лідера
Новий наставник бундестім Юліан Нагельсман (Julian Nagelsmann) також постарався зробити свій внесок у спільну справу. У своїй пристрасній та емоційній промові 36-річний тренер, на кшталт канцлера або президента Німеччини, закликав краще ладнати один з одним. Він заявив, що національна збірна має бути прикладом для наслідування в суспільстві. «Якщо я допоможу сусідові підстригти живопліт, то ми впораємося швидше, ніж якби він робив це поодинці», – навів Нагельсман порівняння з повсякденного життя, чим заслужив бурхливі оплески від політиків.
«Футбол опинився в центрі суспільних дебатів. У результаті навіть тренер національної збірної може виступати поза вузькими рамками спорту і використовувати свою роль і становище для того, щоб піднімати певні соціальні проблеми, – каже Міттаг. – Футбол, як і спорт загалом, може багато чого досягти за допомогою своєї мобілізуючої сили. Але футбол – це не інструмент для виправлення небажаних подій, порятунку політичних цілей або зміни напряму руху країни, принаймні не в довгостроковій перспективі і не на постійній основі».
Іноземці не вважають Німеччину ідеальною країною
Через довгий час переважна більшість німців – і це теж стало гарною новиною чемпіонату Європи – знову підтримали бундестім. Причому незважаючи на прикру поразку у чвертьфіналі від Іспанії, а можливо, і завдяки їй.
Дагрун Хінце дотримується думки, що суть гри у футбол не в тому, щоб перемагати. Важливіше те, що і виграють, і програють усі разом. «І зараз ми програли разом – не тільки команда, а й уболівальники. Можливо, це хороший урок, щоб знову згуртуватися за цю команду і почати любити гравців і тренерів».
Якщо не зважати на ганебне освистання німецькими вболівальниками іспанського захисника Марка Кукурелли, коли Іспанія в Мюнхені грала в півфіналі проти Франції, Німеччина презентувала на чемпіонаті Європи гарну картину: переповнені стадіони, фантастичну атмосферу не лише на публічних переглядах… І найбільшу в історії Німеччини місію федеральної поліції щодо забезпечення порядку та безпеки за участю 22 000 поліцейських щоденно, що пройшла бездоганно.
Що побачили іноземні вболівальники?
Іноземні вболівальники побачили країну, яка живе і дихає футболом. На відміну від такого стерильного чемпіонату світу в Катарі. Якби тільки не поїзди, що запізнюються, покажчики тільки німецькою мовою і результати повільної цифровізації.
«Тепер не тільки ми, а й уся Європа знає, на якому рівні перебуває наша інфраструктура – від Deutsche Bahn до місткості готелів та організації. Вболівальники дізналися, що Німеччина – явно не та країна, де все працює. Цього більше не можна заперечувати, – резюмує Дагрун Хінце. – Думаю, завдяки чемпіонату Європи ми, німці, стали трохи більш людяними у сприйнятті з боку: мовляв, у них зовсім не все виходить, як ми завжди думали, але в цьому теж є свій шарм».
Вам також буде цікаво дізнатись:
- В Німеччині арештували двох росіян
- Бербок закликає Китай пітримати мир в Україні
- Стало відомо дату парламентських виборів у Німеччині