Як у Польщі розвивається український бізнес? Українці в Польщі відзначаються своєю працьовитістю та прагненням до успіху. Після вторгнення Росії, українці створили понад 8 тисяч компаній у Польщі, разом з більш ніж 50 тисячами індивідуальних підприємств, більшість з яких належать жінкам.
Згідно з Варшавським бюро економічного розвитку, лише в столиці понад 300 тисяч українців займаються підприємницькою діяльністю як фізичні особи, з них більше 180 тисяч працюють українських комерційних компаній. Ці цифри свідчать про значний внесок українців у польську економіку.
Як у Польщі розвивається український бізнес? Український бізнес у Польщі успішний завдяки високій працьовитості та бажанню досягати самостійності і успіху, відзначає віце-президент Польсько-української господарської палати Даріуш Шимчиха у коментарі для Радіо Свобода. Він приводить статистику, за якою 70% українських мігрантів у Польщі знаходять роботу, часто самостійно, що відрізняється від 40% в Німеччині. Це свідчить про активність та позитивну налаштованість української громади.
За словами Шимчихи, ключовими факторами успіху є сприятливі умови для відкриття власного бізнесу для українців у Польщі. Зокрема, дружнє ставлення до громадян України, близькість географічних і культурних зв’язків між країнами, а також наявність досвіду роботи на польському ринку праці вже до воєнних подій.
«Польща є сприятливим місцем і виступає мостом України до ЄС. Відкриваючи компанії в Польщі, ми фактично відкриваємо їх у Європейському союзі. Така компанія автоматично стає європейською, має можливість брати участь у європейських і навіть НАТОвських тендерах. В нашій Польсько-українській господарській палаті є така фірма, керівником якої є жінка. Цей холдинг отримав всі необхідні сертифікати для участі у НАТОвських тендерах, і минулого року він виграв один з таких тендерів», – пояснює віце-президент Польсько-української господарської палати.
Щодо конкуренції між польським і українським бізнесом, Даріуш Шимчиха відповідає: «Завжди можна почути скарги, що “я програв тендер через те, що українська компанія запропонувала нижчу ціну”. Але це дуже суб’єктивна думка, і якщо б поляк програв поляку, він би сказав те саме».
“99% людей, які зверталися до нас, мали вищу освіту, часто навіть не одну. Вони могли б займатися роботою, яка не відповідала їхнім кваліфікаціям, наприклад, прибиранням. Тому, щоб досягти економічної незалежності, вони вирішили заснувати власний бізнес. Я хочу висловити подяку польській владі за те, що вона законодавчо дозволила українцям створювати індивідуальну підприємницьку діяльність, що дозволяє швидко зареєструвати та при потребі легко припинити бізнес», – зазначає Булгакова.
Керівниця консультативного відділу Дія.Бізнес у Варшаві розповідає про головні виклики, з якими стикалися українці в Польщі: «Нове законодавство, інша мова і культура – це основні перешкоди, які українцям доводилося подолати. Один і той же бізнес, який успішно функціонує в Україні, не завжди може залишитися прибутковим в Польщі. Хоча наші країни схожі, є свої особливості, які важливо враховувати. Українці більш відкриті до нового, в той час як поляки більш консервативні й не завжди готові до змін».
Експерт зазначає, що в останні роки між Польщею і Україною виникли два економічні конфлікти, пов’язані з конкуренцією: спочатку серед перевізників, а потім і серед фермерів.
Перевізники, які блокували кордон, переважно складалися з невеликих транспортних компаній з 10-20 машинами. Ці компанії раніше перевозили свій товар, основною метою якого були Росія та Білорусь.Закриття кордонів сильно вразило їх. Варто підкреслити, що саме Путін закрив кордони, спровокувавши ці наслідки своєї агресії, і було необхідно вжити заходів. Важливо зауважити, що ці протести не були репрезентативними для всього перевізницького середовища.
Друга ситуація стосувалася збіжжя. За словами фахівця, фермери почали блокувати кордон, коли українське зерно вже не надходило на польський ринок. Експорт зупинився весною минулого року, і виникли суперечки щодо обсягів ввезеного збіжжя. Тут відсутність роботи попереднього уряду та початкова розгубленість нової влади сильно ускладнили ситуацію. Важливо було чітко визначити, що саме за зерно ввезено, а також зрозуміти, що ціни на збіжжя формуються на міжнародних біржах, особливо в Парижі. Крім того, Україна орієнтується не лише на польський ринок, а й на ринки Південної Африки, Південної Америки та деяких країн Азії.
Щодо образу українського фермерства, він має претензії до української влади за недостатнє представлення. Хоча вони не є фермерською палатою, серед їх членів є кілька українських сільськогосподарських виробників, які знають специфіку цієї сфери. Він пояснює, що Україна має високоякісні землі і умови для фермерства, і це не залежить від неї. Наразі проблеми виникають через те, що лише 15% українського сільськогосподарського ареалу контролюють так звані олігархи, тоді як 85% належать малим і середнім виробникам. Це вимагає співпраці, а не конфліктів за ресурси.
Читайте також:
Чи вигідно купувати квартиру в Польщі? https://uineu.org/2024/07/13/chy-vygidno-kupuvaty-kvartyru-v-polshhi/
Польська пенсія для українців: умови та оформлення https://uineu.org/2024/07/13/polska-pensiya-dlya-ukrayincziv-umovy-ta-oformlennya/
Підвищення тарифів в Польщі: не для всіх https://uineu.org/2024/07/13/pidvyshhennya-taryfiv-v-polshhi-ne-dlya-vsih/